На стандартному аркуші можна розмістити якийсь обсяг інформації у формі текстового опису. Дещо більший обсяг можна розмістити на такому аркуші у вигляді структурованої таблиці.
Однак, якщо мова йде про цілий набір таблиць, кожна з яких містить від десятків до мільйонів рядків, то такі масиви інформації легше сприймаються у візуальних формах (графіках, діаграмах, гістограмах, тощо), особливо якщо візуалізацію доповнено порівняльними характеристиками, що підкреслюють характер змін, наприклад – спад чи приріст, план/факт-відхилення, взаємні пропорції та інше.
Для якісної візуалізації, інформація повинна зазнати ряд етапів трансформації.
Діяльність бізнесу, громадської організації чи органів влади супроводжується утворенням потоків різноманітної інформації, що стосується:
• управління персоналом;
• управління бізнес-процесами безпосередньої діяльності;
• управління відносинами з ринковим середовищем;
• управління фінансами.
Шляхом обліку, за допомогою різноманітних пристроїв та програмного забезпечення, інформаційні потоки набувають структурованої форми і, в такий спосіб, перетворюються в масиви даних. Приклади середовищ обліку даних:
• CRM-, WMS-, TMS-, ERP-системи;
• інтернет-ресурси (сайти, пошукові системи, соцмережі, web-форми);
• консолідовані бази даних;
• прикладні програми та різноманітні реєстри.
Існує багато різноманітних форматів представлення даних.
Крім того, кожне середовище обліку зберігає дані в формі документів з власною структурою – поля даних та формат представлення даних у них можуть мати суттєві відмінності у різних середовищах.
Відтак, перш за все, дані різних джерел зазнають обробки, зокрема:
• перетворення у табличну форму;
• узгодження форматів даних;
• підвищення чистоти даних.
Оброблені належним чином дані об'єднуються в єдине інформаційне поле – багатогранну цифрову модель, яка описує об'єкт спостережень на стільки багатосторонньо та точно, на скільки це дозволяють зробити обліковані дані.
Основні заходи цього етапу:
• розділення даних на таблиці фактів та довідників;
• встановлення взаємозв'язків між таблицями;
• виконання допоміжних розрахунків.
Найвідповідальніший етап, який вимагає поєднання образотворчої естетики та раціональної доцільності для візуального представлення цифрової моделі об'єкта спостережень у різноманітних ракурсах, зокрема:
• компонування макету звіту;
• розробки промовистих візуалізацій моделі даних;
• створення фільтрів для отримання різноманітних проекцій.
Сукупність методів покращення прийняття бізнес-рішень, які базуються на фактах, називається "Business Intelligence".
Програмні продукти класу BI, такі як Microsoft Power BI та Google Data Studio, покликані допомогти менеджменту об'єктивно і в режимі реального часу володіти ситуацією у багатомірному представленні, зокрема щодо:
• якості операційних бізнес-процесів;
• ефективності залучення та супроводу клієнтів;
• задоволеності клієнтів;
• прибутковості бізнесу та рентабельності інвестицій;
• тенденцій зміни показників у часі.
Також, завдяки можливості співставлення даних різних аспектів діяльності, BI-системи є інтелектуальним середовищем аналітики, за допомогою якого можна здійснювати:
• статистичний аналіз, для встановлення вірогідності того чи іншого сценарію подій;
• факторний аналіз, для встановлення взаємозв'язків та ступенів впливу різноманітних факторів;
• прогнозну аналітику, для моделювання вірогідних сценаріїв розвитку в умовах зміни факторів впливу.
Впровадження Business Intelligence з DATASCOPE надає бізнесу цифрової переваги у вигляді потужного високотехнологічного інструменту розвитку.